Поздравь или разыграй!

Get Adobe Flash player

29 сентября 2009 г.

ПОКУСАНИЙ. Гумористична сценка

Репертуар для театру мініатюр, або клоунів

ПОКУСАНИЙ

За інтермедією Віктора Ардова.
(Адаптовано для дітей-виконавців)

Кабінет шкільного лікаря.
Люда: Ніна Миколаївна, до Вас можна? Ой, немає Ніни Миколаївни. А що ж
робити, мені так потрібна довідка про щеплення. От була би я зараз
лікарем, сама б собі довідку виписала. А що, можна спробувати. (Одягає
халат, шапочку, окуляри) Ну що, схожа я на лікаря?
Андрій: Ніна Миколаївна, до Вас…
Люда: ( до себе) Андрій прийшов? Зараз з мене сміятися буде.
Андрій: А де Ніна Миколаївна?
Люда: Вона… у відпусці.
Андрій: А Ви хто?
Люда: Я… практикантка з медучилища.
Андрій: Десь я Вас раніше бачив?
Люда: Мене завжди з кимось плутають. Можливо ти мене приймаєш за
мою молодшу сестру?
Андрій: Можливо. Тут у мене до Вас таке питання…
Люда: Ну…
Андрій: Що ну?
Люда: Яке питання?
Андрій: Та пішов я вчора, розумієте, у гості…
Люда: Ну…
Андрій: А там цуценя є… Такий собі бобик.
Люда: Ну… Що ж він - покусав тебе?
Андрій: Ну…
Люда: Що ну?
Андрій: Покусав. А як ви здогадалися?
Люда: Ну, якщо ти до нас прийшов, то тебе собака …
Андрій: Ні. Я кажу - цуценя. Отаке - сантиметрів із 10. Ну що він мені міг
заподіяти? А мене ж мати з дому вигнала, каже: "Без щеплення не
повертайся, я через тебе казитися не бажаю." Це у Вас прищеплюють?
Люда: У нас. Заповнимо форму номер…(до себе) Яку ж форму заповнить. Та
хай буде ця. (до Андрія) Форму номер 28.
Андрій: Це все треба заповнити?! Я ж на урок спізнюся!
Люда: Покусаний, підійдіть ближче.
Андрій: Як Ви мене назвали?
Люда: Покусаний. А хто ж ти тепер? Твоє призвище, покусаний?
Андрій: Бобков.
Люда: А покусав тебе хто?
Андрій: Бобик.
Люда: Що ж ви з ним - родичі чи однофамільці?
Андрій: Я ж людина.
Люда: Я сама бачу, хто людина, а хто вже ні. Де працюєш, покусаний?
Андрій: Я не покусаний, я школяр.
Люда: Так, де ти навчаєшся, покусаний школяр?
Андрій: У міської загальноосвітньої школі першого - третього ступенів імені
академіка Вернадського № 5.
Люда: Як ти сказав?
Андрій: У міської загальноосвітньої школі першого - третього ступенів імені
академіка Вернадського № 5.
Люда: Яких ступенів?
Андрій: Першого - третього ступенів.
Люда: Якого академіка?
Андрій: Академіка Вернадського.
Люда: Я жодного слова не розумію.
Андрій: Так що ж Ви весь час пишете?
Люда: Не твоє діло. Відповідай на запитання: Тебе до цього випадку
коли-небудь кусали?
Андрій: Припустимо, кусали.
Люда: Що значить, припустимо?
Андрій: Значить, кусали.
Люда: Так і кажіть, що кусали.
Андрій: Я і кажу - кусали.
Люда: Ні, ти сказав: припустимо…
Андрій: Кусали!!!
Люда: Хто персонально тебе кусав?
Андрій: Що значить персонально?
Люда: Значить… особисто.
Андрій: Так персонально, чи особисто?
Люда: Хто тебе кусав?!
Андрій: Персонально і особисто мене кусали блощиці.
Люда: Я тебе питаю: ссавці тебе кусали?
Андрій: Ссавці досі не кусали.
Люда: Сестра у тебе є?
Андрій: Нема.
Люда: А брат?
Андрій: Що "а брат"?
Люда: А брат є?
Андрій: І абрата нема.
Люда: Їх кусали коли-небудь?
Андрій: Ні.
Люда: Скільки разів?
Андрій: Що скільки разів?
Люда: Не кусали.
Андрій: Вісім.
Люда: Вісім… Покусаний, що ти мені відповідаєш?
Андрій: Що Ви питаєте, то і відповідаю.
Люда: Я особисто, тобто, персонально нічого тебе не питаю. Це питання №37
Форми № 28. Повторюю: Їх коли-небудь кусали?
Андрій: Кого їх?
Люда: Сестру і… абрата?
Андрій: Як же їх могли кусати, коли їх нема.
Люда: Покусаний, якщо ти будеш галасувати, я викличу санітарів і тобі
зв'яжуть руки та ноги. Відповідай на запитання: Яка тварина тебе
покусала?
Андрій: Та я вже сказав: цуценя.
Люда: Такої тварини ми офіційно не знаємо.
Андрій: Ну, собача дитина.
Люда: Що це значить, собача дитина?
Андрій: Ну, сучій син.
Люда: Покусаний, у нас не можна говорити непристойні слова.
Андрій і Люда говорять одночасно:
Люда: Я тебе попередила: якщо ти будеш галасувати, я викличу
санітарів і тобі зв'яжуть руки та ноги.
Андрій: А я і не кажу непристойних слів, я прийшов до Вас зробити
Щеплення.
Андрій: Собака!
Люда: Хто собака? Я - собака?
Андрій: Покусав мене собака.
Люда: Так і кажи, що собака.
Андрій: А я так і кажу: собака!
Люда: Ні, ти казав…
Андрій: Собака!!!
Люда: Самець чи самка?
Андрій: У-у-у! Кобель!!!
Люда: Покусаний, я тебе попередила, у нас не можна…
Андрій: Сама ти покусана.
Люда: Ні. Я тут уже десять хвилин знаходжуся і ще жодного разу не
покусана!
Андрій: Значить, зараз будеш! (Знімає з Люди окуляри) Люда?! Це ти? І ти наді
мною знущалася? Покусаю!!!
Люда кричить і вибігає. Андрій хватає стілець і з криком "Покусаю" біжить за нею.
З репертуару Народного аматорського колективу Театру мініатюр Обухівського РЦКіД (Київська область, Україна)
На фото: учасники Театру мініатюр - виконавці інтермедії Людмила Медвідчук та Сергій Арделян (Україна, Київська область)






Фото зроблені пад час виступу на концерті, присвяченому 8 Березня у 2009 р.
© При использовании материала с сайта "Подаруй дітям свято. Школа Бабусі-Ягусі" обязательна активная ссылка http://svyatkuyemo.blogspot.com/