Поздравь или разыграй!

Get Adobe Flash player

25 ноября 2009 г.

Чарівні пригоди у Країні Казок. Сценарій новорічної вистави для дітей


В цей сценарій легко впишуться будь-які концертні номери. Його можна поставити в будь-яких умовах(у школі, палаці культури, клубі, навіть у дитячому садку). Можна використати тільки ідею і фабулу для створення оригінальної святкової програми.


На сайті
http://veselun.info/ можна знайти фонограми для цієї вистави (пісні для казкових героїв та новорічні пісні), фотографії з вистави, фото та опис костюмів.


Чарівні пригоди у Країні Казок.

Сценарій новорічної вистави для дітей.


Картина 1.

Завіса закрита. Звучить увертюра.

Голос диктора: Ця незвичайна історія трапилася у Чудовій Країні Казок напередодні Новорічного свята.


Завіса відкривається. На сцені –справжня крамниця Казкового реквізиту. Великий напис «Казкова крамниця». Десь «на вході» висить ще одна вивіска - «Переоблік». На передньому плані – ялинка. Біля якої пораються два Клоуни – Андрійко та Олежка.

Андрійко: Ось цю Чарівну кулю ми повісимо сюди. (Вішає кулю)

Олежка: А під ялинку поставимо іграшкового Діда Мороза. А він дуже схожий на

справжнього… (Ставить іграшку)


На сцену практично влітає - Клоун -дівчинка- Юля. Кричить на хлопчиків.


Юля: Пустуни! Знову за своє. Спочатку треба зробити справу, а потім


розважатися.


Олежка: Ми прикрашаємо ялинку. Це теж важлива справа.


Юля: Так! Але найважливіше для нас сьогодні – завершити переоблік Казкового


реквізиту. Незабаром Новий рік. З хвилини на хвилину за своїм чарівним


приладдям з’являться герої казок , а у нас переоблік не закінчено!!!


Юля бере здоровенний зошит, а хлопці з рахівницею та калькулятором у руках бігають по сцені ,а то і вибігають за куліси, та рахують казковий реквізит.


Андрійко: Ліхтарики для Гномів з казки про Білосніжку. Шість штук.


Юля: Чому шість. На обліку – сім ліхтариків.


Андрійко: (вибігає з ліхтариком) Так, сім. Це я помилився.


Юля: (помічає у зошиті) Сім.


Олежка: Чарівна булава для Котигорошка.


Андрійко: Чоботи скороходи.


Олежка: Мітла для Баби-Яги.


Андрійка: Мітла для Гаррі Поттера, та ще вісім штук для його друзів.




З’являється Вінні-Пух.


Вінні: Доброго дня, шановні Клоуни. Чи можу я отримати свій чарівний горщечок з медом, а то щось їсти хочеться.


Юля: ( у кращих традиціях нашої торгівлі): Ти що, Вінні, не бачиш? У нас переоблік. Ось закінчимо, тоді і приходь за своїм горщиком.


Вінні: Ну добре, що з вами зробиш. Буду чекати. (Сідає на східцях сцени).


Олежка: А щось я не бачу Чарівної пляшки Старого Хоттабича.


Юля: Ой, як він за нею прийде, а її нема… То дістанеться нам на горіхи!


Андрійко: А це що таке? Щось я не бачив у нашому обліку такої вази.


Юля: Яка гарна! Я поставлю у неї квіти! Щось вона трошки забруднилася. Зараз я


її почищу. ..


Тре вазу ганчіркою. Музика, дим. На сцені з’являється Старий Хоттабич (Не дуже старий, у багатому новому вбранні).


Олежка: Дядьку, Ви хто?


Хоттабич: О, калькулятори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?


Андрійко: Наче ні. О, та ви , мабуть, чарівник з якоїсь нової казки, яку ми ще не читали.


Хоттабич: (хитро) О, горе мені, старі друзі і не впізнають…


Олежка: Знав я одного старого, який так говорив і поводився.


Андрійко: Я – теж, але це був Старий Хоттабич.


Юля: Він був дуже старенький, весь у лахмітті…


Олежка: І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.


Хоттабич: Ха-ха-ха!!! О, дурники мого серця, най нетямущі з клоунів, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!


Юля: Ой, це точно, Хоттабич!


Андрійко: Але який гарний!


Олежка: Молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.


Хоттабич: Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні любі друзі.


Андрійко: Як Вам це вдалося?


Юля: Бабуся-Ягуся за такий рецепт, мабуть, і ступу свою віддала б.


Хоттабич: О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?


Всі хором: Ще й як!


Хоттабич: Тоді слухайте! Я купив собі у «Кишені» шампунь «Хед енд шолдерс», і моя


борода засяяла новим блиском.


Олежка: (іронічно) І зауважте, ніякої лупи.


Хоттабич: У секонд-хенді придбав собі майже новий чудовий халатик.


Юля: Мабуть від арабського шейха!


Хоттабич: А що? Герої телепрограми «Шанс» можуть одягатися у секонд-хенді, а я ні.


Всі хором: Можете –можете.


Хоттабич: Так ось, а потім в Інтернет- обміннику я поміняв свою стару пляшку на


чудову новеньку вазу. Ось так!


Андрійко: Ну, старий, ви даєте!..


Хоттабич: І прошу мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич, або ласкаво


– Хоттабик.


Юля: Та добре, ми згодні.


Олежка: Але цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних


властивостей?


Хоттабич: А ось зараз і подивимося.


Хоттабич: (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!


Дим, музика, з’являються Східні красуні, виконують східний танець.


Хоттабич: Ну, як вам моя борода?


Клоуни: Чудово! Класно! Дуже добре!


Юля: Все, час відкривати нашу казкову крамницю. Ось-ось прийдуть наші герої за


своїм казковим реквізитом.


Олежка: Вінні! Іди, отримай свій горщик меду.


Вінні отримує мед.


Андрійко: Я вже бачу перших відвідувачів. Це Попелюшка та Принц.


Олежка: Вітаємо вас, шановні гості.


Юля: Як поживає моя улюблена казка?


Попелюшка: Доброго дня, любі друзі. У нашій казці все добре.


Принц: Так, все, як завжди.


Попелюшка: Батько здоровий.


Принц: А Мачуха - сердита.


Попелюшка: Сестри капризують та все шукають женихів.


Принц: Маленький чарівник трохи виріс і багато чому навчився.


Попелюшка: А от добра Фея трошечки погано себе почуває, сама не прийде.


Принц: Тож просила нас принести її чарівну паличку.


Попелюшка: А я б хотіла нові черевикі. Чи є мій розмір?


Андрійко: Добре! Ось Попелюшко, твої кришталеві черевики. Ну і розмір! Юлька міряла


навіть на неї не налізли.


Юля: Обіцяв же не розказувати.


Попелюшка: Не ображайся, Юля. А черевички ні на кого не налізуть, крім мене.


Вони ж чарівні!


Олежка: А ось і чарівна паличка для Феї.


Вінні: Передайте Феї від мене цілющого меду. Вона від нього дуже швидко одужає.


Попелюшка:Спасибі Вам, друзі.


Принц: Хочете, ми заспіваємо вам нашу нову пісню.


Всі : Чудово. Давайте послухаємо.


Попелюшка і Принц виконують пісню.


Всі аплодують.


Попелюшка: Дякуємо, друзі.


Принц: Вітаємо з Новим роком.


До побачення.


Всі: До побачення.


Хоттабич: А я Вас швидко доставлю додому. Та провідаю мою давню приятельку Фею.


Принц: Спасибі, Хоттабич.


Хоттабич Чаклує. Дим, музика. Попелюшка, Хоттабич та Принц зникають.


Звучить музика. До залу виходять герої мультфільму «Шрек» - Шрек, Віслюк.


Клоуни: Ура! До нас іде Шрек.


Та його друг віслюк.


Ото зараз розважимося.


Шрек та Віслюк весело з піснею проходять скрізь залу, зачипляють маленькіх глядачів, танцюють з ними.


Клоуни: Привіт, хлопці!


Як ми Вам раді!


Ми приготували для вас Хлопавки, феєрверки та різні новорічні приколи…


Шрек: Чудово! Передбачаю, яке ми святкування влаштуємо.


Віслюк: Яку стрілянину…


Звучить музика, дим. З’являється Хоттабич.


Шрек: І ти, старий, тут


Хоттабич(ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.


Шрек: Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе і дійсно класний


Віслюк: Начебто ти і не сидів 300 років у брудній пляшці…


Звучить рінгтон мобільного телефону.


Всі: Ой, що це?


Хоттабич: (спочатку теж дивується) Так це ж мій мобільний телефон!


Всі: Мобільний телефон?


Хоттабич: Так! Мені подарував його Гаррі Поттер на день народження.


Де тут гучний зв’язок? Ало? Хто це?


Русалонька: Хоттабич! У нас біда! Терміново потрібна Ваша допомога!


Хоттабич: Та хто це?


Русалонька: Це я, Русалонька. У нас біда! Злий чаклун, що працює у Снігової Королеви,


викрав мого друга – Рожевого восьминога.


Хоттабич: Для чого їм восьминіг?


Юля: Невже, щоб з’їсти!..


Русалонька: Ні! Королева вирішила, що для її білого холодного королівства, потрібні


яскраві, кольорові та ще й живі прикраси.


Шрек: Тоді небезпека загрожує всім кольоровим істотам. І мені теж?


Віслюк: Сподіваюся, сірі істоти Королеву не цікавлять?


Хоттабич: Русалонька! Не плач! Ми йдемо рятувати твого восьминога! Хто зі мною?


Всі: Я. І я. І я. Всі!


Шрек: Треба добре підготуватися!


Віслюк: Снігову Королеву перемогти не просто!


Хоттабич: Так! Де у Вас казкова зброя?


Олежка: Там, у спеціальній коморі.


Андрійко: Ходімо, я покажу.


Юля: А я поки приготую Вам теплу одежу.


Всі, крім Юлі виходять. Юля збирає та складає в одне місце теплу одежу.


Звучить тривожна музика. На авансцені з’являється Злий Чаклун (Шаман або Шаманка)


Він придивляється до Юлі. Говорить у зал (мов би до себе).


Шаман: (говорить у зал, мов би до себе) Так-так-так! Яка яскрава дівчинка, а яке вбрання


кольорове! Те, що треба. Мабуть вміє і танцювати, і співати! За таку знахідку


Снігова Королева мене нагородить, як героя!


Шаман підкрадається до заклопотаної Юлі. В останню мить вона його помічає.


Юля: Хто Ви, дядечку…


Але не може договорити, бо Шаман зачакловує її і вона завмирає.


Шаман хапає Юлю і стрімголов вибігає, по дорозі губить шапку, або рукавицю, хоче забрати, але чує, що повертаються наші Герої.


В цей час повертаються наші «рятувальники», озброєні різноманітною казковою зброєю. Тут і булава, і палиці, і, навіть, мітла Баби-Яги.


Андрійко: Юля, ти приготувала нам теплу одежу?


Олежка: Юля, де ти? Годі жартувати.


Шрек: Ну не час зараз гратися у хованки.


Віслюк: Щось це на жарти не схоже.


Андрійко: ( на рукавицю) Ой, що це?


Олежка: У нас такої не було…


Хоттабич: Все зрозуміло. Тут був Шаман.


Андрійко: І вкрав нашу Юлю.


Олежка: Вона ж у нас така яскрава, кольорова!


Віслюк: Була б сіра, як я, вціліла б.


Шрек: Що тут скажеш, віслюк він і є віслюк.


Хоттабич: О, різнокольорова цукерка моєї души, що ми без тебе будемо робити…


Андрійко: Хоттабич, доволі скиглити.


Олежка: Треба іти до Снігової Королеви і рятувати і Юлю, і Восьминога.


Шрек: Треба поспішати, на півночі дуже холодно.


Віслюк: Північ далеко, швидко ми туди не потрапимо.


Хоттабич: Потрапимо! Я у вас для чого! Всі до мене.


Всі гуртуються, Хоттабич чаклує, дим, музика, всі зникають.


Світло згасає.


Картина 2.


Північ. Крижане королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне.


Посередині на високому троні – Снігова Короліва – Красива, холодна, сувора.


Біля неї слуги – Сніговики, Сніжинки. На видному місці- полонений Восьминіг, видно, що він замерз, вкритий інеєм, і взагалі дуже блідий.


Сніжинки співають та танцюють, розважають Королеву.


Королева: (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості,


кольоровості. Одна нудьга і нудота. А Шаман нікого кольорового мені не


знайшов. Ну крім цього краба!


Восьминіг: (ображено): Я не краб, я- Восьминіг.


Королева: А мені яка різниця. Користі від тебе ніякої. Коли Шаман тебе приніс,


ти був яскравий, гарний, а тепер? Блідий , як усе моє королівство.


Восьминіг: Восьминоги змінюють колір в залежності від кольору навколишнього


середовища.


Королева: Ось і я кажу – навколо мене середовище бліде, нудне і одноманітне.


Співає пісню.


На сцену виходить Шаман, виносить Юлю, що дуже змерзла.


Шаман: Ваше Величносте, дивіться. Яку яскраву іграшку я Вам приніс.


Ставить Юлю.


Юля: Я не іграшка! Я – Юля, я – дівчинка-клоун.


Королева: (оглядає Юлю): А ти мені подобаєшся! Така яскрава, кольорова: синя, червона,


жовта. Стільки фарб.


Шаман: Бачиш, королева. Як я тобі догодив! Нагоджуй мене!


Королева: Стривай, Шаман. Спочатку побачимо. Що вона вміє.


Якщо ти- дівчинка клоун, розкажи мені смішну історію.


Юля: Не буду.


Королева: Мабуть не вмієш!


Юля: Вмію. Я все ж -таки артистка!


Королева: Тоді розвесели мене!


Юля: Ще чого! Не буду!


Королева: Як це не будеш?


Шаман: ( замахується) У, вередливе дівчисько. Королева наказує, а вона капризує.


Ось я тебе відлупцюю.


Юля: Я тобі відлупцюю. Я сама тебе так відлупцюю, що кісток не збереш.


Шаман: Та я тобі… (знову замахується)


Королева: Облиш її, Шаман! Дивись, яка вона смілива. Мені ще ніколи ніхто ні в


чому не відмовляв! Ти мені подобаєшся!


Юля: А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.


Королева: Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? Гидке дівчисько. (майже плаче)


Шаман: Не слухай її, вона бреше! Ти найкраща, найгарніша, най, най, най.


Королева: Чула? Що люди кажуть!


Юля: Які люди? Цей підлабузник?


Королева: Не тільки він, і інші теж.


Юля: Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.


Королева: Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве


вбрання. Як я можу бути негарною?


Юля: Дуже просто: Всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе -


негарні і навіть огидні. На фоні злоби ніякої краси не видно!


Королева: ( до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють


голову). Чому ви мені ніколи не казали, що я зла і негарна?


Всі: Ми тебе боялися.


Королева: ( в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.


Юля: Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому


зробила щось погане.


Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? ( Грізно – до своїх) Так?


Слуги мовчки кивають.


Королева: З чого б почати?


Юля:( киває на Восьминога) Хоча б з нього.


Королева: Добре спробую. Восьминіг, я була неправа, коли наказала украсти тебе.


Восьминіг: Ти відпустиш мене до дому, у море?


Королева: Так, і навіть дам тобі теплу шубу, щоб ти не захворів від холоду.


Восьминіг: Спасибі тобі Королева.


Королева: То як? Я вже стала гарніше?


Юля: А як же, на тебе вже можна дивитися і не морщитися від огидності.


Я впевнена, що і все твоє королівство стане краще.


Восьминіг: Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво.


І дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим.


Королева: Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все


веселіше і яскравіше.


Юля: (хитро) : Я тобі обіцяла! Далі буде ще гарніше!


В цей час чутно якийсь гуркіт, крики, з’являється дим, миготить світло, всі розступаються. Посередині з’являються, наче звалюються звідкись наші “рятувальники» - вся компанія - Хоттабич, Шрек, Клоуни, Вінні. Одразу все стає навкруги різнобарвним.


Шаманка: Ну от тобі і кольори прибули.


Королева: (грізно) Що це за жах. Хто посмів з’явитися сюди без запрошення?


Юля: Королева! Знову зморшки з’являться.


Королева: Ой, я забула! Доброго дня, шановні гості. Що вас привело до мене?


Шрек: (по бойовому): Злодійка! Віддавай наших друзів.


Віслюк:( з-за плеча Шрека) А то ми тобі таке влаштуємо… (ховається за Шрека)


Юля: Заспокойтеся, друзі. У нас все добре. Ми тут просто погостювали у


Снігової Королеви.


Хоттабич: І вона Вас не ображала?


Юля: Ні! Вона добра та гостинна.


Шрек: Щось я нічого не розумію.


Королева: А що тут розуміти. Мені до Юлі ніхто ніколи не казав правду. А тепер,


коли вона відкрала мені очі, я и сама бачу, як все навкруги гарно. І білий


сніг, і мої Сніжинки, і шановні гості.


Хоттабич: О, великий вихователь, Юля-джан. Ти зробила неможливе- перетворила


злу Снігову королеву у чудову добру і дуже симпатичну жінку.


Королева: Я хочу, щоб всі побачили, яке у мене різнобарвне яскраве королівство.


Співають і танцюють всі жителі північного королівство – все і насправді стає яскравим, різнокольоровим.


Юля: А тепер, шановна добра Королево! Я з задоволенням виконаю твоє


прохання- розкажу тобі веселу історію.


А допоможуть мені в цьому мої друзі –


Андрійка та Олежка.


Номер: Шляпа.


Королева:( сміється) Дякую, Юля і хлопці. Мені ніколи не було так весело.


Шрек: (заграє)Шановна королева, дозвольте запросити Вас відсвяткувати з нами свято


Нового року.


Віслюк: (встряє між ними): А Русалонька чекає Восьминога.


Шрек: (роздратовано) Та я знаю.


Олежка: Треба збиратися у дорогу. Хоттабич, у тебе ще борода не змерзла?


Спрацює?


Хоттабич: А як же? Всі, хто з нами, підходьте ближче.


Шаман: А можна і мені з вами.


Королева: Ще чого! Ще цього злюки нам не вистачало…


Юля: Королево… (погрожує пальчиком)


Королева: Ну добре, ти ж мої накази виконував…


Андрійко: Скоріш підходь!


Хоттабич: Аххалай, маххалай…


Дим, музика. Світло згасає.

Картина 3.

Світло повільно висвітлює Підводне царство. Русалонька та її подруги і Восьминіг співають та танцюють. (Цирковий повітряний номер)

Русалонька: Шановні гості, я дуже вдячна вам за повернення нашого друга Восьминога.

Королева: Це я винна. Я була зла, а ще я так мріяла, щоб у моєму королівстві хоч

що-небудь було кольоровим. Пробач мені, Русалонька.

Русалонька: Ми не сердимося на тебе. Правда , Восьминіг? Тим більше, що ти

змінилася, стала доброю. А ще ми приготували для тебе подарунок.

Сподіваємося, він прикрасить твоє королівство.

Русалоньки виносять яскравий подарунок.

Королева: Що це таке гарне?

Русалонька: Це корали нашого моря.

Королева: Які кольори! Дякую вам, які ви добрі… і красиві.

Русалонька, Восьминіг та всі підводні жителі танцюють та співають.
Дивний сигнал. Всі переглядаються.

Звучить рінгтон мобільного телефона (голосний сигнал)
Хоттабич: ( дістає мобільника) Будильник спрацював. П’ять хвилин до початку Нового

року.

Олежка: Треба терміново вірушати до дому.

Андрійко: З то прийде Дід Мороз, а нас нікого немає.

Юля: Хоттабич, за справу.

Юля: А підводних жителів ти зможеш забрати до нас на свято?

Хоттабич: А чом би і ні! Аххалай-маххалай. Всі на свято вирушай!

Дим, світло, музика. Всі зникають, а коли світло повільно запалюються, всі герої з’являються у Країні казок. В цей час звучать дзвони годинника.


Картина 4.

Країна казок. Світло повільно запалюється. Коли замовкають дзвони, звучить музика Діда

Олежка: Мы встигли, встигли!

Юля: Дякуємо вам за все, любі друзі.

Андрійко: Зустрічаємо Діда Мороза.

Мороза. Виходять Дід Мороз та Снігуронька. Всі аплодують.

Дід Мороз:
Добрий день, чудові діти.
Всі прийміть мої привіти.
З Святом всіх вітаю я
І Снігуронька моя.


Снігуронька:
З Новим роком вас вітаю!
Зичу свят великих вам.
Щастя й радості бажаю
Всім нашим гостям.

Дід Мороз: Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і
казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева!
Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими? Віповідай!

Королева: Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки
моїм новим друзям я зрозуміла : насправді красивою може бути тільки
добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла.

Дід Мороз: Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву!
Тепер ми можемо розпочати наше святкування!

Снігуронька: Дідусю! Треба запалити вогні на нашій чудовій новорічній ялинці.

Звучить музика.

Дід Мороз: Коли перешкод вже для свята немає,
нехай нам ялинка яскраво засяє!

Запалюються Новорічні вогні, Панно : 2008 рік.

На сцені чарівним чином з’являється Хлопчик – Новий рік.

Новий рік: Я – веселий Новий рік!
З дальніх я прийшов доріг!
І тепер в гостях у вас
В гарний день , у добрий час.

Через ріки, через гори
Поспішаю в кожний дім
І казкові подарунки
Дітлахам дарую всім.


Дід Мороз: Ми вас, любі діти, вітаєм зі святом.

Хай буде у вас нових друзів багато.

Снігуронька: Радійте і будьте здорові й веселі

Хай щастя панує у кожній оселі

Всі разом: З Новим Роком! З Новим щастям!

Звучить пісня : Новий рік у виконанні героїв казки. Всі танцюють.

Герої кидають у зал серпантин, запалюють бенгальські вогні, хлопають хлопавки.

Дід Мороз: Залишайтеся здорові

Далі нам рушати час.

Через рік обов’язково

В гості прийдемо до вас.

Фінальна пісня. На сцені – всі учасники програми.

Диктор представляє учасників.

Автор: Ніна Єрмоленко. Грудень 2007р.
© При использовании материала с сайта "Подаруй дітям свято. Школа Бабусі-Ягусі" обязательна активная ссылка http://svyatkuyemo.blogspot.com/